1.Вступ
Пріоритетним напрямком процесу інформатизації освіти є запровадження засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) в освітню галузь. Проте, у ході розвитку цифрового інформаційного освітнього простору виникають певні питання щодо доцільності та ефективності, місця та ролі ІКТ у навчально-виховному процесі, що є цілком закономірним.
Запровадження у навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп'ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові способи, надає широкі можливості для подальшої диференціації загального та професійного навчання, всебічної реалізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих, комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.
Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема – занять із світової літератури. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами у процесі літературної освіти школярів залишається літературний текст як естетичне явище та діалог, організований учителем: художній текст – читач, читач – автор, художній текст – автор – читач.
Упровадження сучасних інформаційних технологій на заняттях світової літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання предмета. У зв’язку з цим надзвичайно вагомою є проблема підготовки педагогів – словесників до роботи в такому режимі. Є численні факти того, що вчителі-словесники вважають, що використання комп'ютерів – справа лише вчителя інформатики. Проте практична діяльність кращих учителів світової літератури переконує в тому, що сьогодні і вчитель-словесник зобов’язаний вміти користуватися сучасними засобами навчання, насамперед, для того, щоб забезпечити одне з найголовніших прав дитини – право на якісну освіту. Оснащення навчального кабінету комп'ютерною технікою і доцільне використання її на уроці літератури стає обов'язковим атрибутом сучасної школи.
Питання про те, у якій мірі використовувати ІКТ на уроках, стоїть особливо гостро у вчителя літератури. Адже словесник, перш за все, має справу з мистецтвом слова, працює над розвитком мовлення, залучає учнів до духовності й естетичних цінностей. Урок літератури насамперед повинен притримуватись читацькоцентричної моделі навчання.
Сучасні інноваційні технології дають можливість вчителю у процесі підготовки до будь-якого заходу досягти найвищої результативності. Тому, як вчитель світової літератури, я визначила для себе таку проблему: «Використання ІКТ на уроках світової літератури як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів».
На мою думку, інноваційні технології спонукають молодь проектувати своє життя, розробляючи і здійснюючи майбутні індивідуальний життєвий сценарій, де кожна маленька особистість оволодіває не тільки необхідними знаннями, а й компетентністю, зрештою, може вищим мистецтвом – мистецтвом жити.
На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання світової літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнів до найкращих надбань світової літератури. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп’ютерної техніки, за допомогою якої насамперед якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.
Отже, у сучасному суспільстві навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель, а й комп’ютер, телевізор, відео. Учні, відповідно, повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах.
2. І Розділ
Сучасний урок літератури у форматі світової медіаосвіти
У сучасному освітньому просторі стали актуальними поняття«інформаційно-комунікативні технології», «медіаграмотність», «медіа-освіта», «мультимедіа». Інформаційне суспільство з активним упровадженням мультимедіа в повсякденну реальність вимагає від системи освіти перебудови методів та форм навчання, які дозволять учневі гнучко адаптуватися до умов життя, що змінюються, володіти високим рівнем толерантності, пристосовувати отриманий досвід до власного життєвого простору. За словами М. Маклюена, «для того, щоб жити в сучасному суспільстві, необхідно бути медіаграмотним».
Медіаграмотність дозволяє людині активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, кінематографа, преси,Інтернету, розвиває критичне мислення. На сьогодні дитина починає працювати з комп’ютером як споживач та користувач ІКТ з 6 років. В Україні понад 600 тис. дітей у віці від 5 до 18 років використовують Інтернет. І кількість молодих онлайн-користувачів з кожним роком зростає більш ніж на 30 %. Тоді як школа відстає з запровадженням ІКТ, що не сприяє мотивації учнів до навчання. З одного боку, школа декларує перехід до ІКТ пріоритетним (згідно зі спільним документом країн-членів Євросоюзу «Підготовка цифрового майбутнього Європи. План дій до 2010 року»), з іншого, − використання медіатехнологій є проблемним з точки зору невизначеності методів та форм навчання,технології уроку, жанру проведення уроку. «Сьогодні існує великий технологічний розрив між учнями і школою. Нове «мультимедійне покоління» хоче бачити в школі найсучасніші технології. У багатьох учнів відсутність сучасних електронних інтерактивних засобів і новаторських програм відбиває інтерес до навчання, – зауважив Крістіан Фонтено, керівник американської програми «Школа XXI століття».
Оскільки вищезазначені технології базуватимуться на нових вимогах до пізнавальної діяльності учня, зокрема, сприйняття та осмислення інформації, що надходить з різних комунікативних каналів, то уміння аналізувати інформацію, виділяти головне в інформаційному повідомленні,розуміти спрямованість комунікації, її прихований зміст стає необхідним на усіх стадіях навчання. Але невирішеним лишається понятійне поле визначень та співвідношень «ІКТ – медіаосвіта», «урок літературні мультимедіа».
У науковій літературі висвітлено різні проблеми адаптації та використання ІКТ та мультимедіа в контексті шкільного навчання,методології і теорії комп’ютеризації освіти (В. Биков, В. Гузєєв, Ю. Жалдак,Ю. Жук, І. Захарова, О. Полат, С. Раков, А. Федоров). Не залишаються осторонь означеної проблеми й учені-методисти, які пропонують свої варіанти в системі інформатизації: О. Ісаєва, Ю. Ковбасенко, О. Куцевол,О. Пронкевич, А. Уліщенко, В. Шуляр. Учителі-практики в розрізненому форматі представляють власні моделі уроків літератури з використанням комп’ютерних технологій.
Аналіз результатів наукових досліджень свідчить про недостатню вивченість питання розробки комп’ютерного та мультимедійного супроводу предметів гуманітарного циклу, зокрема, уроків української та світової літератури, виходячи зі специфіки предметів, на системному рівні з теоретичним обґрунтуванням.
На Заході пріоритетно ІКТ використовуються у вивченні курсу гуманітарних та суспільних наук. В Україні, навпаки, предмети гуманітарного циклу традиційно вважаються «некомп’ютерними предметами», отже, використання ІКТ, як правило, обмежується ілюстративними та наочними функціями. Учитель не ставить перед собою завдання дати учневі спеціальні пошукові знання, навчити навігації в інформаційному просторі – тобто формувати діяльнісно-ціннісний підхід до освіти й самоосвіти, компетенції читача, а обирає шлях демонстрації, унаочнення та контролю знань. Тоді як в основі інформаційних технологій лежить не ілюстративна функція, а смислове оформлення матеріалу, тобто створення такої демонстрації, яка направлена не на ілюстрування матеріалу, а на спонукання до пошуків відповіді на запитання.
Включаються мисленнєві операції аналізу, синтезу з виходом на самостійні узагальнення й висновки. Діяльність учнів у системі ІКТ передбачає роботу з інтернет-бібліотеками, ілюстрування навчального матеріалу, обробку даних – дидактичні матеріали з екрану, використання відеоматеріалів, фрагментів теле-, художніх фільмів як основи формування інтерпретаційної культури учнів, що породжує новий жанр уроку – комп’ютерно-орієнтований урок. Дидактичні та композиційні можливості такого уроку полягають в урахуванні особливостей сприйняття сучасних підлітків та молоді.
Навчальні матеріали, підготовлені на основі мультимедійних гіпертекстових технологій, мають ряд очевидних переваг: це новий рівень презентації навчального матеріалу, що пов’язане з використанням зорової та адитивної наочності.
Система навчання з поєднанням традиційних для уроку літератури джерел інформації, як художній текст, підручник на паперових носіях та нетрадиційних, як ІКТ та мультимедіа, отримала назву змішаної. Така система навчання підвищує роль індивідуальної творчої пізнавальної діяльності учня і реалізується за певною схемою. Таким чином, вибудовується логіка ІКТ супроводу уроку літератури (додаток 1).
3. ІІ Розділ
Доцільність використання ІКТ на уроках світової літератури
Дійшовши висновку, що використання ІКТ на уроках світової літератури можна розглядати як гіпертекст в медіаосвіті і це сприяє кращому досягненню поставлених вчителем цілей на уроці, можемо проаналізувати шляхи, методи і форми використання ІКТ.
Сучасна освітня парадигма вимагає переходу від пасивних до активних технологій навчання. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є черговим етапом запровадження новітніх підходів до викладання дисциплін суспільно-гуманітарного циклу. Світова література не є винятком, адже ця дисципліна дає педагогу широке поле для творчості та експериментальної діяльності, яку можна здійснювати саме засобами ІКТ.
Використання елементів на уроках світової літератури - явище нове та актуальне. Освіта в Україні повинна розвиватися у контексті розвитку цивілізації та інформатизації суспільства. ХХІ століття. Час зміни світоглядних орієнтирів, переоцінки цінностей, змін у суспільстві, в особистості. Під впливом сучасного телебачення нове покоління прагне отримати від життя всього й одразу, активізувати свої потенційні можливості, реалізувати їх у процесі життєдіяльності.
Перед учителем гуманітарних дисциплін, зокрема учителем світової літератури, постали нові завдання: перехід від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій, зростати духовно, думати про сенс життя та про своє місце в цім світі. Саме це зможе врятувати нас від засилля бездуховності, змінити суспільство, відродити державу. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес школи забезпечить поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень.
Під час вивчення світової літератури слід активніше використовувати сучасні педагогічні технології: комп'ютеризоване навчання, інтерактивні види і форми роботи. Вони збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу розвитку їхньої читацької культури.
Серед інтерактивних форм роботи на уроках світової літератури поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань. З метою надання школярам більших можливостей для спілкування, висловлювання власних думок і почуттів домінантною формою навчання на уроках світової літератури в усіх класах має бути діалог, під час якого виявляється рівень знань учнів.
Комп'ютери, як відомо, використовують сьогодні практично в усіх галузях суспільного життя, тому вміння працювати із сучасними інформаційними технологіями розглядаються у нашій державі як обов'язкові та необхідні для кожної особистості. Можливості використання цих технологій у навчальному процесі, на мою думку, є невичерпними. Інтернет дає можливість безкоштовно як учителям, так і учням отримати доступ до художніх текстів, газет, журналів, наукових статей, словників, підручників, посібників та інших матеріалів, які раніше були доступні у друкованому вигляді. Беззаперечною перевагою Інтернету є постійний доступ до найновішої, "найсвіжішої" інформації. Для цього доцільно активно використовувати її на уроках світової літератури.
Останнім часом актуальний метод проектів. Ця педагогічна технологія імпонує тим, що вона зорієнтована на здобуття учнем нових знань шляхом самоосвіти і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Педагогічна література подає кілька типів проектів, що використовуються у шкільному навчанні.
Найпоширенішими є два: творчий проект та інформаційні проекти, які зорієнтовані на збирання інформації, мають чітку структуру: мета, актуальність, методи отримання та обробки інформації, оформлення результатів та їх презентація.
Використання сучасних інформаційних технологій обумовлює:
- доступ до світових систем знань і культури країн мову, яких майбутній учитель доноситиме до учнів;
- вільне формування вчителем свого світогляду; розвиток гуманітарної спрямованості навчання;
- розповсюдження форм домашнього і дистанційного навчання;
- адаптацію особистості майбутнього вчителя до динамічно мінливих умов економічного функціонування життя у цілому.
Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді – все це невичерпний потенціал для використання на уроках літератури. Для забезпечення належного рівня впровадження електронних засобів навчання потрібно формувати та вдосконалювати таку професійну рису педагога, як ІКТ-компетентність. Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використанням ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.
3.1. Види навчальної діяльності учнів з використанням мультимедійних програм, поєднання різних засобів роботи та форми роботи
Використання мультимедійних програм може відбуватися у різних видах навчальної діяльності учнів, визначимо такі:
І. Комп'ютерні програми під час подання нового матеріалу, його повторення, узагальнення та систематизації (використання засобів мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань).
ІІ. Мультимедійні програми як засіб впровадження самостійної роботи учнів (мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань. Доцільність проведення самостійної роботи за змістом мультимедійних засобів навчання полягає в тому, що вони допомагають учителеві поставити проблему, активізувати сприймання, забезпечити міцне засвоєння знань, сприяють виробленню умінь і навичок самостійного оволодіння знаннями. Дидактична цінність полягає саме в тому, що учні сприймають не "готові" знання, а виконують пошукову роботу (Додаток 2) .
Основною особливістю методики використання як окремих мультимедійних засобів, так і їхніх поєднань у певній комплексній системі, полягає в тому, щоб забезпечити відповідність між специфічними особливостями викладу навчального матеріалу і основними психолого-педагогічними закономірностями процесу навчання, особливостями та умовами засвоєння учнями знань.
Вважаємо, що необхідне раціональне чергування на уроці засобів навчання, певне обмеження їх обсягу та тривалості демонстрування (не тільки з гігієнічних обмежень). Добираючи засоби навчання, треба чітко з'ясувати можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні функції на уроках, а також необхідний та достатній (оптимальний) обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту уроків, можливі форми поєднання зі словом учителя (Додаток 3).
Результативність поєднання засобів навчання залежить від того, наскільки воно відповідає структурі уроку і змісту навчального матеріалу, наскільки вчитель урахував специфіку класу (загальний рівень розвитку учнів, їх підготовку з даної теми, вміння працювати з мультимедійною інформацією тощо).
Для правильного визначення функцій поєднання мультимедійних та інших засобів навчання педагог має вирішувати запитання:
- Яке поєднання засобів навчання під час вивчення навчальної теми є найдоцільнішим?
- Які дидактичні функції кожного із засобів навчання потрібно реалізувати під час поєднання?
- Яке місце займають мультимедійні та інші засоби у процесі вивчення всієї теми?
- На якому етапі уроку використання мультимедійної програми є найбільш доцільним?
Форми роботи з використанням комп'ютера на уроках світової літератури (Додаток 4):
- вивчення теми уроку учнями самостійно або в парах з допомогою певного програмного забезпечення. Це ж стосується і виконання певного завдання. Учитель спрямовує свою роботу на корекцію діяльності учнів. Складність цього напряму полягає у тому, що не завжди вчитель має вільний доступ до комп’ютерної техніки для одночасної роботи принаймні половини учнів класу;
- використання Інтернету, компакт-дисків для виконання проекту, написання реферату, виконання будь-якого творчого завдання;
- проведення різноманітних опитувань, тестувань, тематичного оцінювання .
Основні напрями реалізації ідеї : залучення учнів до самостійного пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту.
Варто зазначити, що часто уроки з використанням ІКТ називають також мультимедійними. Тому слід пам`ятати, коли говорять мультимедійний урок, то мається на увазі урок з використанням ІКТ.
Підготовка мультимедійного уроку потребує ретельнішої підготовки, ніж традиційний урок. Сценарій уроку, його режисура – важлива складова такого заняття.
Маючи ряд переваг, уроки з використання ІКТ також мають і свої недоліки, про які також слід говорити.
Для мультимедійного уроку властиві: відмирання традиційної культури читання, знецінення культу книги; зменшення частки «живого» спілкування учасників освітнього процесу; згортання соціальних контактів, зменшення практики соціальної взаємодії, індивідуалізм (народжується покоління, що живе в Інтернет-просторі: «В контакті», «Однокласниках», чатах, форумах, Живих Журналах, віртуальних іграх, казино та ін.); розширення доступу до небажаної інформації; небезпека порушення авторських прав, поширення плагіату; поява різнотипної комп’ютерної залежності; загроза здоров’ю (посилення гіподинамії, втрата зору тощо).
Урок ХХІ століття – це урок з ІКТ. Уроки з використанням ІКТ мають практичні, теоретичні та пізнавальні результати, вони цікаві учням. Необхідно пам’ятати про здоров’язбережні технології та не забувати, що комп’ютер не замінює вчителя, а лише доповнює його. І найголовніше: у центрі уваги уроку світової літератури все ще знаходиться особистість учня, проблеми його розвитку засобами мистецтва слова.
3.2. Творчі завдання з використанням ІКТ
Проблема удосконалення уроку світової літератури дискутується стільки
ж, скільки існує ця дисципліна. Урок літератури – це урок образного сприйняття світу. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість кваліфікованого читача.
Таким чином, головним своїм завданням вбачаю формування уважного читача з добре розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки. Саме з цією метою пропоную учням створення рекламних плакатів (постерів) та титульних сторінок до книг. Для того, щоб створити рекламу книзі чи титульну сторінку до неї, потрібно прочитати і навіть перечитати художній твір, переосмислити його (Додаток 5,6).
На допомогу сучасному вчителю прийшли такі комп’ютерні програми як MS Office, MS PowerPoint, MS Publisher, Moviе Maker та інші. Саме програма MS Publisher дозволяє створювати буклети. Я вирішила використовувати їх на уроках світової літератури як заміну реферату.
Всі вищезгадані творчі завдання розраховані на самостійну роботу учня вдома. Це своєрідні проекти, але індивідуальні. Якими б різними вони не були, до них є чіткі вимоги, яких учні повинні притримуватися.
4. Висновки
Сучасне життя досить складно уявити без використання комп'ютерної техніки. В умовах значного зростання кількості нової інформації традиційний навчально-методичний супровід не спроможний забезпечити виконання таких освітніх завдань, як оновлення змісту освіти, забезпечення особистісно-орієнтованого навчання, активізації процесу розвитку творчих здібностей, умінь та навичок учнів, застосування набутих знань для розв'язування нетрадиційних завдань.
Сучасні комп'ютерні технології дають можливість учителю у процесі підготовки до уроку якісно поліпшити процес викладання матеріалу. Насамперед, актуальним є питання реалізації ідеї "педагогіки співпраці". Об'єднання зусиль учнів і вчителів надає можливість якнайкраще розкрити індивідуальні особливості кожної дитини, зацікавити її, визначити сутність досліджуваної проблеми, досягти взаєморозуміння.
Використання ІКТ значно полегшує вчителеві налагодити тісну співпрацю з учнем, полегшує виклад нового матеріалу, стимулює до власної пошукової діяльності. Велика різноманітність уроків з ІКТ шляхів і форм роботи урізноманітнює педагогічний процес, робить урок світової літератури творчим процесом, дає можливість перетворити вивчений матеріал на гіпертекст і створити таким чином в уявленні учня загальну картину розвитку світової літератури у просторі і часі.
З використанням ІКТ стало можливо проводити уроки проектної технологій, що наближує вивчення світової літератури до життя і надає ще більш практичного значення.
Головні завдання даної роботи були виконані.
Отже, використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках світової літератури є доцільним і виправдовує себе. Література має бути невід`ємною частиною сучасного життя, а медіаосвіта – невід’ємною частиною уроку.
5. Список використаних джерел
1. Андрєєва О. В. Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школі. — 2008. — № 6. — С. 12-25.
2. Байков В. Интернет: поискинформации, продвижениесайтов. - Спб.: БХВ, 2000. - 288с.
3. Беженар Г. Нові інформаційні технології у навчальному процесі сучасної школи / І. Беженар, О. Волинко // Директор школи. − 2005. − № 37 (373). – С. 13–15.
4. Богдан Л. Впровадження мультимедійних технологій у навчання:крок у майбутнє – це наше теперішнє / Л. Богдан // Зарубіжна література. – 2005.– № 21–24 (421–424). − С. 60–62.
5. Громовий В. Як навчати дітей, які сидять спиною до вчителя // Завуч. – 2011. – №25. – С. 20-22.
6. Гузеев В. Поколения образовательных технологий: технологияо бразования в глобальном информационном сообществе / В. Гузеев // Химия в школе. – 2004.− № 2. – С. 12–17.
7. Дячок С. Комп ’ ютерні технології осучаснюють урок літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – № 11-12. – С. 22.
8. Жарковська Т. Інтеграція медіаосвіти з предметами гуманітарного циклу / Т. Жаровська // Завуч. – 2002. − № 16 (130). – С. 6–7.
9. Желтые страницы Интернет /Под ред. Ю. Г.Гордиенко. – К.: Диалектика, 1997. - 574с.
10. Жук Ю. Дослідження впливу інформаційних і комунікаційних технологій на формування особистісних якостей учнів загальноосвітніх навчальних закладів / Ю. Жук // Вересень. – 2003. − № 1 (23). – С. 18–21.
11. Зязюн І. Освітній простір культури в умовах сучасних інформаційних технологій / І. Зязюн // Рідна школа. – 2006. − № 5. – С. 3–7.
12. Ісаєва О. Комп ’ ютер на уроці літератури як методична проблема // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2009. – № 5. – С. 2-5.
13. Каніболоцька О.А. Використання аудіокниг у процесі вивчення прецедент них художніх творів світової літератури. На матеріалі новели Гі де Мопасана «Намисто» // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2010. – № 10. – С. 32-35.
14. Коменський Я.А. Велика дидактика / Вибр. пед. твори. - К., 1940. – Т.1.
15. Костюк Г. С. Психологія програмованого навчання. — К: Радянська школа, 1973. — 123 с.
16. Крамар Н.К., Крамар В.М. «Інноваційні технології розвитку інтелектуальних та творчих здібностей шляхом активізації самостійної пізнавальної діяльності у процесі навчання ».
17. КролЭд. Всё про Internet. - К.: Торг.-изд. бюро ВНУ, 1995. - 591 с.
18. Мадзігон В.М.. Проблематика та перспектива інформатизації освіти. – К., 2006. – 112 с.
19. Максимович Г.Ю., Романенко А.Г., Самойлюк О.Ф. Информационные системы: Учебное пособие / Под общей ред. К.И.Курбакова. - М.: Рос. экон. акад, 1999. - 198с.
20. Обухова Н. Сучасні інформаційні технології // Відкритий урок. – 2011. – №2. – С. 22-23.
21. Орлов А. П. Мас-медійна освіта: перспективи й впровадження /А. П. Орлов // Постметодика. − № 1(53). – С. 34–40.
22. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол. за ред. Ю.І.Машбиця. - К.: ІЗМН, 1997.– 214 с.
23. Пищик О. Інформаційно-комп’ютерні технології та сучасний урок // Відкритий урок. – 2010. – №3. – С. 26-30.
24. Пошук в Інтернет. РГПУ. 2001. - http://rspu.edu.ru/search.htm.
25. Пшеничникова О. В., Смоляр Л. Л. Застосування комп'ютерних технологій на уроках російської та української мов // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 6. — С. 31-32.
26. Серова Т. Гипертекст в информационных сетевых коммуникациях /Т. Серова // Школьные технологии. – 2006. − № 3. – С. 176–178.
27. Сигалов А. В. Российские ресурсы. - Спб: Питер, 1997. - 575 с.
28. Талантов М. Поиск информации в Интернете: подводные камни // Компьютер Пресс. - 1999. - № 9. - С. 29-34.
29. Таранік-Ткачук К. Інтернет як образ сучасного віртуально-мобільного світу// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010. – № 4. – С. 61-63.
30. Умецька Н. Медіаосвіта – сучасна педагогічна технологія // Відкритий урок. – 2010.– № 2. – С. 14-15.
31. Ушинський К.Д. 36 творів у 6-ти томах. - К: Рад.школа, 1952. – Т.4.
32. Федоров А.В. Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. – Таганрог: Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та, 2010. – 64 c. // http://evartist.narod.ru/text23/0013.htm
33. Химера Н. Упровадження мультимедійних технологій на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література. – 2010. – № 3-4. – С. 3-5.
34. Шуляр В. І. Сучасний урок літератури: технологічні моделі : [навчальний посібник] / Василь Іванович Шуляр. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – 136 с.
35. Шуляр В. І. Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи:[методичний посібник] / Василь Іванович Шуляр. – [2-ге видання]. – Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2008. – 284 с.
36. Шуляр В. Учень-читач і вчитель-фасилітатор в умовах 12-річноїшколи: [науково-методичний посібник] / ВасильШуляр, Надія Огренич. –Миколаїв : Видавець : Ганна Гінкул, 2006. – 208 с.
37. Шуляр В.І. «Стратегії літературної освіти школярів у системі профільного навчання». Ч.1. Миколаїв, 2010.
Комментариев нет:
Отправить комментарий